Від Табачника пішов заступник
Кабінет Міністрів звільнив Максима Стріху з посади заступника міністра освіти. Про це йдеться в розпорядженні №1218 від 16 червня, передають «Українські новини».
Стріху звільнено за власним бажанням.
Нагадаємо, він обіймав зазначену посаду з лютого 2008 року.
Як раніше повідомляв «proUA», в інтерв’ю тижневику «Київський телеграф» міністр освіти Дмитро Табачник заявив, що успішно співпрацює зі своїм заступником, членом УНП Максимом Стріхою. «Ми також успішно співпрацюємо з Максимом Стріхою, який є членом Української народної партії Юрія Костенка. Проте мене Стріха цікавить як менеджер і експерт, який чудово розбирається в проблемах розвитку науки та міжнародних науково-технічних програмах», - сказав Табачник.
Рада Криму просить Табачника забезпечити російськомовне викладання у вишах регіону
Верховна Рада Криму звернулася до Міністра освіти та науки Дмитра Табачника з проханням забезпечити викладання дисциплін у вищих навчальних закладах регіону російською мовою. За звернення проголосували 80 з 95 присутніх на сесії 16 червня депутатів (всього в раді 100 депутатів), передають «Українські новини».
У рішенні йдеться, що звернення підготовлене з метою забезпечення державних гарантій реалізації прав громадян на використання російської мови та інших мов національних меншин України.
Депутати відзначають, що в проекті закону України від 16 березня 2010 року «Про вищу освіту», який внесли народні депутати від фракції БЮТ Полохало, Давимук і Курило пропонується зазначити, що навчання у вищих навчальних закладах має здійснюватися українською мовою.
Депутати ВР Криму вважають, що таке формулювання утискає права громадян на використання інших мов національних меншин України і є дискримінаційною відносно Криму, де більшість населення становлять російські і російськомовні громадяни і близько 90% учнів навчаються російською мовою.
Депутати пропонують прописати в статті 5 законопроекту України «Про вищу освіту», що мова (мови) навчання у вищих навчальних закладах визначається відповідно до Конституції і Законів «Про мови в Українській РСР» і «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин».
У ВС Криму відзначають, що звернення спрямоване на недопущення ухвалення законопроектів України, що утискають права громадян на здобування освіти рідною мовою.
Табачник звинуватив Луценка в руйнуванні системи підготовки міліціонерів
Міністр освіти і науки Дмитро Табачник звинувачує попереднє керівництво Міністерства внутрішніх справ України в руйнуванні системи підготовки кадрів для органів внутрішніх справ, передає "Інтерфакс-Україна".
"Попереднє керівництво МВС руйнувало систему підготовки кадрів для внутрішніх справ", - сказав він журналістам у Києві в п'ятницю.
Табачник наголосив, що за попереднього керівництва у відомстві "відбувалася масова відмова в університетах МВС від підготовки за фахом "правоохоронна діяльність", яка в Європі називається "поліцейська справа".
"І лише новий міністр Могильов (глава МВС Анатолій Могильов – ред.) почав розбиратися з цією ситуацією", - наголосив міністр освіти і науки.
Табачник придумав альтернативу 12-річній школі
Альтернативою 12-річній середній освіті може стати повернення до 11-річної і введення обов'язкової річної дошкільної освіти.
Про це заявив міністр освіти Дмитро Табачник на парламентських слуханнях, присвячених проблемам в системі 12-річної середньої освіти та шляхам їх подолання.
"Міносвіти пропонує два варіанти подальшого розвитку загальної середньої освіти: перше - зупинитися на 11-річному терміні навчання з одночасним введенням обов'язкової дошкільної освіти 1 рік", - сказав він.
За словами Табачника, запровадження 12-річної освіти ставить низку проблем, пов'язаних з матеріально-технічним забезпеченням шкіл, а також з недостатньою підготовкою вчителів і необхідністю збільшення фінансування середньої освіти.
У цілому, за оцінками Міносвіти, на введення 12-річного навчання додатково буде потрібно понад 4 мільярди гривень.
При цьому Табачник також зазначив, що вчителі не готові до збільшення віку учнів, а також відсутня необхідна кількість фахівців для забезпечення профільної освіти.
«Всі писателі вмерли…»
«Пісня про матір» Бориса Олійника, «Казка про калинову сопілку» Оксани Забужко, «Маруся Чурай» Ліни Костенко — ці та багато інших творів сучасних письменників можуть вилучити зі шкільної програми. Про це нещодавно заявив міністр освіти та науки Дмитро Табачник. На думку міністра, учні повинні розглядати на уроках літератури тільки тих письменників, які давно померли. Аргументує своє рішення він тим, що «існує європейська традиція: у школах не вивчають нині живих письменників, оскільки не устоялися ще естетичні критерії».
Виходить, що тепер школярі не знатимуть, про що пишуть і чим живуть нинішні літератори, не розумітимуть тонкощів та особливостей сучасного літературного процесу, не усвідомлять значення творів, які пишуться зовсім в іншому стилі та ключі, ніж ті, що вже вважаються класикою. На думку фахівців, курс літератури через це збідніє і не буде повним.
КОМЕНТАРІ
Микола ЖУЛИНСЬКИЙ, директор Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України:
— Коли мова йде про Україну зі власною освітньою традицією, то перші ніж робити якісь реформи, треба десять разів подумати, ніж один раз відрізати. В українській освіті заведено, що ми вивчаємо не тільки історію української літератури, але й сучасний літературний процес. Наш інститут давно підготував програму для загальноосвітньої школи з української, російської та зарубіжної літератур для шкіл з українською та російською мовою навчання. Ця програма діє вже понад 10 років. Вона пройшла апробацію і схвалена педагогами та методистами. До прийняття незалежності України наша література була неповною, тому що не вивчалися ні ті письменники, які були репресовані, ні знищені комуністичним режимом, а це, для прикладу, Євген Плужник, Микола Хвильовий, Микола Куліш, — можна називати десятки імен. Ясна річ, всіх ми не можемо подати у програмі для школи, але найяскравіші постаті, які відзначаються особливим естетичним чуттям слова і чуттям проблем, які вони порушують, були включені до шкільного курсу. За комуністичного режиму не можна було і згадувати дуже яскраві імена українських письменників, які опинилися в діаспорі і творили поза межами рідної землі. Тому нам довелося поєднувати їх із потоком письменників, які творили на теренах України. Я назву кілька імен, які говорять про те, що їх не можна було не включити у програми: Володимир Винниченко, Євген Маланюк, поети празької школи. Завжди була традиція, що у школах вивчали українських сучасних письменників. Уявіть, як сьогодні не вивчати Ліну Костенко, Івана Драча, Бориса Олійника, Романа Іваничука, Юрія Мушкетика? Не всі вони включені у шкільну програму, бо відбувався дуже-дуже серйозний відбір, і повноти осягнути ми не могли, але намагалися показати, чим живе сучасна література. Крім того, з’явилася нова література, нові об’єднання, приміром, «Бубабу», нові імена — Юрій Андрухович, Ігор Римарук, Оксана Забужко, Сергій Жадан, Іван Андрусяк. Ми хоча б оглядово приділили їм увагу в програмі, щоб діти знали, в якому літературному процесі живуть, які сучасники які проблеми порушують. І це велично. А те, що нинішній міністр почув, що на Заході не вивчають живих класиків і вирішив зробити так у нас, неправомірно. Закрадається підозра, що таким чином вивільняються години для вивчення російської літератури. Але її і так вивчають школярі в курсі зарубіжної літератури. Добре, що наші діти мають загальне уявлення про світовий літературний процес. Звісно, слід вивчати і російську літературу, але не на шкоду і ущільнення української. Це позиція багатьох наших колег. Найближчим часом ми проведемо засідання вченої ради і висловимо свою позицію міністерству та громадськості.
Мирослав ПОПОВИЧ, директор Інституту філософії НАН України:
— Це чисто політичний хід, тому що вилучення з програми Павличка, Костенко та інших сьогоднішніх поетів, — це просто наслідок того, що вони займають певні політичні позиції, які не подобаються міністру. А взагалі це означає, що збіднюється саме поняття літератури. Чому обов’язково мають вчити тільки тих, хто писав у ХІХ столітті чи в першій половині ХХ століття? Чому обов’язково треба вмерти для того, щоб тебе знали молоді люди? Думаю, це припустимо для історика, який пише історію, — а хто пише про українську музику, не може не писати про Мирослава Скорика, Євгена Станковича та інших широковідомих у світі композиторів та виконавців. Так і в літературі, адже школярі вивчають не історію української літератури, а всю її площину, яка існує на даний момент. І як же тут без сучасників? Учні багато що втратять від цього, у них буде неповне і неефективне уявлення про сучасну українську літературу. Звичайно, їм треба самим читати, але спочатку знайомитись у школі з іменами нинішніх авторів і потім братися до самостійного вивчення. Так у людини проявляється літературний смак. Чому він має формуватися тільки на класиці ХІХ століття? Це дорога в нікуди.
Андрій КУРКОВ, письменник:
— Зі слів своїх знайомих, які викладають літературу в школах, знаю, що програму можна було б трохи змінити. На їхню думку, у ній є забагато мертвих письменників, митців діаспори, а епоха Розстріляного Відродження викладається занадто рано, коли учні ще не спроможні осягнути її суть і значимість. Тому, з цієї точки зору, може, і треба переглядати певні норми у шкільному курсі літератури. А щодо сучасних письменнників, то їх можна вивчати по факультативах або в розділі про літературу рідного краю. Бо я маю сумнів щодо якості усіх живих письменників, яких вивчають школярі. Але деякі з них, наприклад, Ліна Костенко — це наше святе, тому вилучати їх з програми не можна. Хоча, в принципі, живими класики не бувають. Критерії, за якими формують курс шкільної літератури, суперсуб’єктивні, багато що розглядається на ідеологічній основі, не часто оцінюються твори за якістю. Тому я б радив вивчати окремі твори живих письменників, але не всю їхню творчість. Якщо порівнювати нашу літературу з іншими, то в ній не так багато надбань, щоб щось викидати і вилучати Я не спеціаліст, хоча в мене є педагогічна освіта, але, складаючи програму української літератури, треба обрати два-чотири магістральні твори від класики ХVІІ—ХVІІІ століття і до Розстріляного Відродження. А далі треба вибирати, що включати у програму, а що ні, бо радянська література нічого супергеніального не залишила в пам’яті. Проте розуміти, що відбувається зараз, як розвивається сучасний літературний процес, — школярам однозначно треба.
Оксана ЗАБУЖКО, письменниця:
— Що ж тут «коментувати»? Табачник — людина малоосвічена, а малоосвічені люди в усі часи вважали, що «всі писателі вмерли» (як дивувався дядько в оповіданні Антоненка-Давидовича: «А що, й тепер писателі єсть?»). Свого часу, не забувайте, в інтерв’ю газеті «Сегодня» цей персонаж, просто за Гоголем, «всех удивил», преповажно ляпнувши: «Как сказал Александр Блок, времена не выбирают, в них живут и умирают». Фразу чув, а що належати вона може не мертвому (Блоку), а живому (Кушнєру), — це вже в голову «полковника історичних наук» не вкладається, такі люди завжди твердо знають, що «Муму» Тургенєв напісал»... Інша справа — що «такі люди» в нормальних країнах не бувають міністрами, а вже міністрами освіти — й поготів. Табачник з «освітою» в руках — це як мавпа з гранатою, і я не здивуюся, коли своїм хазяям біди він наробить більше, ніж Україні. Так що хай поскаче...
Джерело-газета "День"
Азаров пояснив, чи може бути звільнений Табачник
Про роботу міністра освіти та науки Дмитра Табачника будемо говорити не по його заявах, а судячи з того, як зміниться рівень та якість освіти. Тоді скажемо, відповідає він займаній посаді, чи ні, – заявив 3 червня під час засідання Верховної Ради України прем’єр-міністр україни Микола Азаров.
Відповідаючи на питання бютівців про те, чи відображають позицію уряду та президента заяви міністра освіти і науки України Дмитра Табачника про те, що в Україні буде шкільна реформа, яка, зокрема, передбачатиме скорочення сільських шкіл, Микола Азаров наголосив: "Ми відкриті для діалогу з опозицією, але якщо вона не перекручуватиме політику влади. Табачник мав на увазі те, чи зможе школа, де є три учні та один вчитель, дати належну освіту, чи зможе держава забезпечити усім необхідним такі школи".
Також Азаров закликав звернути увагу на європейський досвід у таких питаннях.
Якісне нНавчання в вишах неможливо надати менш як за 10 тисяч гривень
Якісне навчання в українських вищих навчальних закладах не може коштувати менш як 10 тисяч гривень на рік, заявив міністр освіти і науки Дмитро ТАБАЧНИК, передає УНІАН.
За словами ТАБАЧНИКА, підрахунки й результати перевірок профільних відомств показали, що якісне надання освітніх послуг студенту неможливо “за суму менше 10 тисяч гривень, а в містах-“мільйонниках” - 12-14 тисяч гривень”.
“Усі, хто робить це за менші кошти, - або демпінгують на ринку, або маніпулюють з наданням освітніх послуг”, - сказав він на прес-конференції у Києві.
ТАБАЧНИК заявив, що показники співпали із розрахунками вартості послуг навчання у приватних вишах.
Міносвіти не втручається у встановлення ВНЗ розмірів плати за навчання, додав він.
Джерело-УНІАН
Табачник пообіцяв видавати підручники мовами нацменшин
Міністр освіти і науки Дмитро Табачник заявив, що його відомство має намір видавати шкільні підручники всіма мовами навчання, а не тільки українською.
Він зазначив, що в Україні вчать не тільки державною мовою, але й мовами нацменшин - зокрема, російською, кримськотатарською, молдавською, польською, румунською, угорською, болгарською та словацькою. Табачник повідомив, що нові книги будуть видаватися за кошти держбюджету.
З його слів, "у цьому році підручники будуть видані для десятого класу всіма мовами, на яких здійснюється навчання в середніх навчальних закладах України".
"Це принципова позиція Міністерства, яку підтримує Кабінет Міністрів", - сказав Табачник і додав, що в Україні і далі будуть перекладати мовами нацменшин тестові завдання для зовнішнього незалежного оцінювання.
Нагадаємо, що за даними Міносвіти, українською мовою навчаються майже 80% учнів, п'ята частина школярів навчається російською і 0,5% - всіма іншими мовами національних меншин.
Нагадаємо, що раніше Табачник заявляв, що "повернути в українські школи російську літературу мовою оригіналу - це в першу чергу найважливіше завдання щодо підвищення якості освіти наших школярів і створення умов, щоб вона була більш конкурентоспроможною в навколишньому світі". Він обіцяв, що шкільний курс зарубіжної літератури буде перейменований у світову літературу.
Табачник забере з підручників “брєдятіну” про Голодомор
Міністр освіти Дмитро Табачник обіцяє прописати в навчальній програмі, що Голодомор - це не геноцид українського народу.
Про це він заявив на гарячій лінії в "Комсомольській правді в Україні".
"Наше міністерство зараз працює над найскладнішим питанням - це визначення стандартів освіти, тому що брєдятіна з гіперболізацією тільки однієї форми оцінювання - це не реформа, а обман учнів і суспільства", - заявив міністр.
"Якщо говорити про суб`єктивність, то вчитель зобов`язаний виконувати навчальну програму, але в ній потрібно чітко прописати, що Голодомор 1933 року - це загальна трагедія народів України, Росії, Білорусі, Казахстану, і вказати, скільки людей померло від цього лиха в кожній з республік", - упевнений Табачник.
"При цьому, написавши правду, що найвищі втрати сільського населення, понад 41 відсоток, були в Саратовській області. Тоді вчитель не зможе промивати голови школярам у відповідності зі своїми суб`єктивними поглядами", - додав він.
Кияни відстоюватимуть «сТАБАЧений» Хрещатик
27 травня, в четвер, у м. Києві в рамках антитабачної кампанії відбудеться акція, спрямована проти забудови Хрещатика з боку ТОВ «Грааль», до якої має відношення міністр освіти і науки Дмитро Табачник та його брат Михайло.
Саме ця фірма намагається привласнити у незаконний спосіб земельні ділянки в районі Європейської площі (зокрема, по вулиці Грушевського, 4б), на яких хоче звести готельний комплекс. Крім цього, фірма братів Табачників має намір підпорядкувати собі ще 8 ділянок на Андріївському узвозі (і не тільки).
Акція розпочнеться об 11:00, місце збору учасників заходу – готель «Дніпро» (Європейська площа).
В акції візьмуть участь представники ініціативної групи проти забудови Хрещатика – Нусс Павло, Ніконович Максим, Потапова Ірина, а також представники антитабачної кампанії – письменник Сергій Пантюк, громадські діячі Олександр Данилюк, Андрій Бондаренко, Євген Золотарьов, Сергій Пархоменко та інші.
Контактна особа: Сергій Пархоменко – тел. 050 384 52 04